З початку серпня співзасновник і головний редактор Adamdar/CA Тимур Нусимбеков перебуває в Україні. Він став першим казахстанським журналістом, який приїхав в Україну після початку російсько-української війни. У своєму Телеграм-каналі Тимур Нусимбеков ділиться історіями про людей, яких зустрічає, про події, простори і життя на тлі триваючої війни. Частину цих історій ми публікуємо на нашому сайті в циклі «Записки з України». Перша записка — зі столиці Польщі, якою розпочалася подорож автора.
***
Неділя. Варшава. Джетлаг. Дощ. Краплі дощу стікають із парасольки і розбиваються об бруківку. Площа королівського палацу: під колоною польського монарха Сигізмунда ІІІ маленька зграйка: кілька десятків хлопців і дівчат. Вони стоять півмісяцем. Я підходжу до півмісяця ближче. Чую гарний і сильний жіночий вокал. Хлопець у чорному грає на акустичній гітарі, поруч із ним — дівчина в сірому худі. Дівчина в сірому худі без парасольки і змокла до нитки. Дівчина в сірому худі співає:
«Ми — Україна!
І ми — справжня сила!
Ми стоїмо
Один за одного,
Бо наша любов —
Це головна зброя!»
Після виступу люди підходять до дівчини в сірому худі, обіймають її та дякують, хтось не може стримати сліз. І справа не тільки в силі музики: коли я знайшов текст цієї пісні, я краще зрозумів цих людей. До того ж, переважна більшість із них — це вихідці з України.
Одна з тих, хто був на цьому майдані, розповіла мені того вечора про своє життя за ці пів року: її будинок у Східній Україні розграбували і спалили російські солдати, деяких її сусідів убили, її батько пішов добровольцем до армії і зараз десь на фронті захищає свою країну, а сама вона їздить із волонтерами і збирає гуманітарну площу.
Я підходжу до дівчини в сірому худі останнім. Ми знайомимося. Я дарую їй шоколад «Казахстан»: після такого дощу їй знадобляться гарячий чай і солодощі. Дівчина в сірому худі пропонує мені повернутися на площу за кілька годин: вони знову виступатимуть на цьому ж місці.
Через кілька годин люди з жовто-блакитними прапорами починають стікатися до площі королівського палацу. Тепер їх уже не пара дюжин: на початку десятки, потім сотні, і невдовзі вже вся площа заповнюється людьми.
Ці люди будуть вшановувати тих, хто загинув в Україні після 24 лютого і тих, хто загинув в останній тиждень липня. Ці люди збиратимуть допомогу для живих, тих, хто зараз бореться на сході за Україну і за весь вільний світ. Наступного дня дівчина в сірому худі разом з іншими музикантами і волонтерами вирушить в інше місто, щоб продовжувати збирати допомогу для воюючої України.
Варшава, Польша
31 липня 2022 року, 158-й день війни
Казахстанці можуть надати допомогу жителям України. Вся інформація на сторінках:
Посольство України в Казахстані
Офіційний штаб гуманітарної підтримки України в Казахстані
Штаб гуманітарної допомоги Україні
Також не забувайте про волонтерську ініціативу Qańtar2022: проєкт надає допомогу казахстанцям, які постраждали в подіях Кривавого Січня, а також жертвам катувань і сім'ям мирних громадян, загиблих у #QandyQantar.
